September 24th, 2014

FlatConcert

Х Х Х

I

Коли твоє небо є кольору крові,
Й не знаєш, чи ти доживеш до світанку,
Не знаєш, чи кожне сказане слово
Не стане останнім,

Коли вже так довго живеш не для себе -
Для інших, для тих, хто тобі не байдужий,
І знаєш: як в землю - лише в СВОЮ землю.
Й від того ти дужий!

---

То знай, друже мій, що ти вже - переможець,
Як правда у серці і чистим сумління,
Якщо ти не зраджуєш власне коріння.
...Я будусь молитись за тебе постійно...

Зі сходу чекаємо тільки на сонце,
І кольори інші нам ніц не потрібні...

II

І мама чекатиме завжди удома,
Друг разом з тобою поверне "ліворуч",
Кохані і діти відчують потому,
Що всі ми є поруч.

Ми знаєм "навіщо", ми прагнемо далі,
Б'ємося, кохаєм, співаєм наживо...
...І, може, сьогодні мене поховають,
Та це ж неважливо...

---

Бо серце підскаже на кожному кроці,
Як вправно стояти - не тільки за себе!
І поруч за тебе стоятиме небо
Й земля - і будуть триматися тебе

Зі сходу чекаємо тільки на сонце -
І іншого зарева більше не треба!

Зі сходу чекаємо тільки на сонце -
Йому не завадять жоднії грати ("Гради"?)

Зі сходу чекаємо тільки на сонце -
Я спину підставлю,
Щоб
      ти ще міг поспати...